Відображення суб’єкта злочину у пам’ятках давньоруської держави Х–ХVІІ століть

Автор(и)

  • Тетяна Миколаївна Приходько Вишгородський центр первинної професійної підготовки «Академія поліції» Національної академії внутрішніх справ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2311-9640.2016.6.172960

Ключові слова:

суб’єкт злочину, пам’ятки історії кримінального права, кримінальна відповідальність, фізична особа, спеціальний суб’єкт злочину

Анотація

Статтю присвячено аналізу окремих пам’яток Давньоруської держави Х–ХVІІ століть щодо положень про суб’єкт злочину. З цією метою досліджено тексти «Руської Правди», Новгородської (1471 р.) і Псковської (1397–1467 роки) судних грамот, Судебників 1497, 1550 і 1589 років, Соборного Уложення 1649 р. Визначено, що ці джерела не містили поняття суб’єкта злочину та його ознак. З аналізу цих пам’яток вітчизняного права зроблено висновок, що суб’єктом злочинного діяння була тільки фізична особа – людина.

Біографія автора

Тетяна Миколаївна Приходько, Вишгородський центр первинної професійної підготовки «Академія поліції» Національної академії внутрішніх справ

директор
кандидат юридичних наук, доцент
полковник поліції

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-30

Номер

Том 1 № 6 (2016)

Розділ

ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Вісник асоціації кримінального права України

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.