Особливості звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності
DOI:
https://doi.org/10.21564/2311-9640.2016.6.172963Ключові слова:
давність, строки давності, початковий момент строку давності, кінцевий момент строків давності, диференційовані строки давностіАнотація
У статті розглядається проблема обчислення строків давності у кримінальному праві України. Досліджено кримінально-правові норми, закріплені у ст. 49 КК України. Виокремлено підхід щодо встановлення диференційованих строків давності. Визначено, що при встановленні таких строків необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину. Проаналізовано початок перебігу строків давності. Констатовано, що при подальшому вдосконаленні ст. 49 КК України варто було б застосовувати диференційований підхід до визначення початкового моменту таких строків. Він залежить від того, чи спричинені суспільно небезпечні наслідки, є злочин закінченим або незакінченим, вчинений він одноосібно або у співучасті, належить до продовжуваних чи триваючих. Також охарактеризовано кінцевий момент перебігу строків давності за КК України – набрання вироком законної сили.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник асоціації кримінального права України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.