Сутність принципу законності за кримінальним законодавством зарубіжних країн
DOI:
https://doi.org/10.21564/2311-9640.2019.12.189507Ключові слова:
принцип законності, правова держава, джерела кримінального права, судовий прецедентАнотація
Стаття присвячена питанню втілення в законодавстві зарубіжних країн такого основоположного принципу кримінального права як принцип законності. Авторка наголошує, що принципи уособлюють собою динамічність суспільних і правових процесів, а значить, головне – прояв їх сутності. Від правильного, істинного теоретичного розуміння принципів безпосередньо залежить і їх втілення в життя. Законність, у свою чергу, є одним з основоположних принципів організації державного і суспільного життя, які представляють, по суті, фундаментальну ідею правової держави і демократії. Ідея законності є базисним елементом будь-якої демократичної держави. Авторка статті переконана, що у законності концентровано виражена властивість права щодо протистояння сваволі в процесі впорядкування суспільних відносин. У правовій державі законність (правозаконність) має виступати гарантією правомірності застосованого примусу, тим більше що галузь кримінального права є найсуворішою галуззю права. Водночас, законодавці різних країн, втілюючи цей принцип, використовують різні форми та методи, що не завжди йде на користь діяльності існуючих у країні правозастосовних органів. Норми про кримінальну відповідальність, на переконання авторки, мають бути сконцентровані у законодавчих актах, прийнятих вищим законодавчим органом держави. Водночас, під час дослідження з'ясовано, що в цілому ряді держав (наприклад, в США, Франції, ФРН) навіть підзаконний акт може виступати джерелом кримінального права. Також у статті зазначається, що відносно прецедентів (які є джерелом кримінального права окремих держав) можна констатувати, що в даний час важко знайти судове рішення, яким криміналізується і пеналізується будь-яке діяння замість закону або підзаконного акту навіть в країнах, що належать до англо-американської правової сім'ї.
Посилання
Bobrovnyk S. V. (2007). Zakonnistʹ. Velykyy entsyklopedychnyy yurydychnyy slovnyk. Yu. S. Shemshuchenko. (Ed.). Kyyiv: Yuryd. dumka [in Ukrainian].
Krylova N. Ye. (2015). Printsip zakonnosti v sovremennom ugolovnom prave. Ugolovnoye pravo zarubezhnykh stran. URL: https://studme.org/67774/pravo/printsip_zakonnosti_ sovremennom_ amerikanskom_ugolovnom_prave [in Russian].
Krylova N. Ye. (2015). Ugolovnoye pravo Yaponii. Ugolovnoye pravo zarubezhnykh stran. URL: http://oprave.ru/?p=12958 [in Russian].
Kudryavtsev V. N. (1998). Zakonnost': soderzhaniye i sovremennoye sostoyaniye. Zakonnost' v Rossiyskoy Federatsii. Moskva: Spark [in Russian].
Malein N. S. (1995). O zakonnosti v usloviyakh perekhodnogo perioda. Teoriya prava: novyye idei. Moskva: Izd-vo IGiP RAN, issue 4, 26–32.
Malinovskiy A. A. (2008). Printsipy ugolovnogo prava (sravnitel'no-pravovoy analiz). Mezhdunarodnoye ugolovnoye pravo i mezhdunarodnaya yusti-tsiya, 4, 27–30 [in Russian].
Onishchenko N. (2012). Pryntsyp zakonnosti: pryroda ta sutnistʹ v umovakh demokratychnykh zmin. Viche, 12, 2–5 [in Ukrainian].
Teoriya prava i gosudarstva: uchebnik (1997). V. V. Lazarev (Ed.). Moskva: Yurist. [in Russian].
Yavich L. S. (1985). Sushchnost' prava. Leningrad: Izd-vo LGU [in Rus-sian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Вісник асоціації кримінального права України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.