Щодо розуміння доктринальної концепції «безпека – стан захищеності»

Автор(и)

  • Вячеслав Іванович Борисов Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5807-2849
  • Олександр Олександрович Пащенко Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2663-0484

DOI:

https://doi.org/10.21564/2311-9640.2020.13.205984

Ключові слова:

безпека, Конституція України, Кримінальний кодекс України, злочини проти основ національної безпеки України, злочини проти громадської безпеки, злочини проти безпеки виробництва, злочини проти довкілля

Анотація

У статті аналізується наукова концепція «безпека – стан захищеності». Зазначається, що категорія «безпека» є предметом дослідження різних галузей права, а також політології, соціології, економічної теорії й інших наук. Констатується, що загальновизнане поняття цього явища нині відсутнє, що пояснюється надзвичайною складністю і внутрішніми суперечностями зазначеного феномену. Звертається увага на те, що спроби надати визначення категорії «безпека» на загальному рівні (а не щодо конкретного предметного дослідження) мають декларативний характер або являють собою не більше, ніж тлумачення слова без розкриття реального змісту поняття, яке цим словом позначаються. В радянський період панівним був підхід до розуміння безпеки як стану захищеності. Після розпаду СРСР багато дослідників почали не лише шукати нові підходи, а й критично осмислювати панівну раніше концепцію. На підставі проведеного аналізу в статті обґрунтовується, що жоден із наведених у науковій літературі аргументів не переконує у тому, що концепція розуміння безпеки як стану захищеності є застарілою і такою, що не відповідає реаліям сьогодення. Тому відмовлятися він неї автори статті вважають недоречним. У ст. 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. В ієрархії зазначених найсуттєвіших благ Конституція України насамперед виділяє життя і здоров'я, які є невід'ємними властивостями будь-якої людини. Про пріоритетність захисту життя і здоров'я людини можна судити з того, що відповідний розділ знаходиться майже на самому початку Особливої частини Кримінального кодексу України, одразу після «Злочинів проти основ національної безпеки України». Водночас слід відзначити, що шкода життю і здоров'ю людини може бути спричинена не лише внаслідок учинення злочинів, відповідальність за які передбачено в розділі ІІ Особливої частини КК. Система побудови останнього, передусім за ознакою об'єктів кримінально-правової охорони, дозволяє виявити, що як додатковий об'єкт життя та здоров'я охороняються безпосередньо (разом з основним) або опосередковано нормами майже усіх розділів Особливої частини. Крім того, в окремих випадках, що кореспондують відповідним сферам, створюється певна захисна оболонка, в побудові якої задіюються й норми КК, яка покликана нівелювати (чи хоча б мінімізувати, тобто звести ймовірність небезпеки близькою до нуля) можливість спричинення шкоди життю і здоров'ю людини. Мова, у першу чергу, йде про кримінально-правове забезпечення за допомогою кримінально-правових норм охорони громадської (суспільної) безпеки, безпеки виробництва та безпеки руху та експлуатації транспорту. Крім того, на рівні видового об'єкта відносини безпеки охороняються і в інших розділах КК. Це стосується, зокрема, екологічної безпеки, що охороняється нормами розділу VIII Особливої частини КК. Доводиться, що функціональна несхожість між собою кримінально-правових норм, що містяться у розділі VIII Особливої частини КК, дає підстави для виділення в ньому принаймні двох видових об'єктів: відносин щодо збереження природних об'єктів та екологічної безпеки.

Біографії авторів

Вячеслав Іванович Борисов, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України

професор кафедри кримінального права № 1;

радник при дирекції Інституту, почесний директор Інституту

доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України  

 


Олександр Олександрович Пащенко, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса НАПрН України

провідний науковий співробітник сектора дослідження кримінально-правових проблем боротьби зі злочинністю
доктор юридичних наук, доцент

Посилання

Al'breht, P.-A. (2012). Zabytaja svoboda. Principy ugolovnogo prava v evropejskoj diskussii o bezopasnosti. Har'kov: Pravo [in Russian].

Borisov, V.I. (1990). Ugolovnaja otvetstvennost' za narushenie pravil ohrany truda. Kiev: UMK VO [in Russian].

Borysov, V.I., Pashchenko, O.O. (2006). Zlochyny proty bezpeky vyrobnytstva: poniattia ta vydy. Kryminal'na vidpovidal'nist za porushennia pravyl yadernoi abo radiatsiinoi bezpeky. Kharkiv: Vydavets Vapniarchuk N. M. [in Ukrainian].

Busol, O. (2020). Hibrydni zahrozy: chy vystoit' Ukraina? Yurydychnyi visnyk Ukrainy. 18 kvit. URL: https://yvu.com.ua/gibrydni-zagrozy-chy-vystoyit-ukrayina/ [in Ukrainian].

Demydova, L.M., Samoshchenko, I.V. (2020). Kryminal'ni pravoporushennia proty dovkillia. Kryminalne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna: pidruchnyk. V.Ya. Tatsyi, V.I. Borysov, V.I. Tiutiuhin (Eds). Kharkiv: Pravo. Rozd. IX, 293–321 [in Ukrainian].

Zaplatynskyi, V.M. (2012). Lohiko-determinantni pidkhody do rozuminnia poniattia «Bezpeka». Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka. Ser.: Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny, issue 5, 90–98 [in Ukrainian].

Lipkan, V.A., Diorditsa, I.V. (2007). Natsional'na bezpeka Ukrainy: kryminalno-pravova okhorona. Kyiv: KNT [in Ukrainian].

Rybalkin, N.N. (2006). Filosofija bezopasnosti. M.: Mosk. psiholog.-social'. in-t [in Russian].

Tihij, V.P. (1989). Ugolovnaja otvetstvennost' za narushenie pravil bezopasnosti obrashhenija s obshheopasnymi predmetami. Kiev: Izd-vo UMK VO [in Russian].

Chornyi, R. (2013). Problemy kryminalno-pravovoi okhorony natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Pravo Ukrainy – Law of Ukraine, 10, 257–264 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-07-08

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА