Катування та нелюдське поводження в контексті сучасної практики Європейського суду з прав людини

Анотація

В статті розглянуто проблеми пов’язані з катуванням та нелюдським поводженням в контексті сучасної практики Європейського суду з прав людини. Проаналізувавши деякі рішення Європейського суду з прав людини, в яких встановлено порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), виокремлено форми катування та нелюдського поводження. Серед них зокрема наступні: неналежне розслідування, неналежне поводження із засудженими, неналежне медичне обслуговування засуджених, загрози катування, ігнорування заяв щодо загроз катування чи неналежного поводження та ін.

Було встановлено, що, незважаючи на численні рішення Європейського суду з прав людини проти України, як окремі норми законодавства, так і практика їх застосування продовжують суперечити положенням Конвенції, зокрема статті 3. Встановлено, що проблема поводження з людьми правоохоронними органами та іншими представниками держави є нагальною та системною.

В роботі запропоновано запозичити деякий європейський досвід щодо забезпечення реального механізму захисту прав та свобод людини, зокрема від катувань та нелюдського поводження. Необхідне реформування в частині забезпечення реальної участі потерпілих у кримінальних провадженнях та застосуванні заохочувальних заходів, а також практики відшкодування шкоди потерпілим. З урахуванням супутніх обставин, ненадання потерпілому реальної можливості брати участь у кримінальному провадженні, а також відсутність інформування потерпілих щодо ходу розслідування запропоновано розглядати як нелюдське поводження в розумінні ст. 3 Конвенції. Запропоновано також зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності за катування шляхом бездіяльності.