Культуро-антропологічний вимір сучасного кримінального права: від доктрини до нормативного регулювання

Анотація

Поширення культуро-антропологічної методології на проблеми сучасного кримінального права дало можливість сформулювати нове за змістом доктринальне визначення кримінального права як узгоджену на культурологічних засадах систему соціальних воль, орієнтовану на захист цінностей соціального, матеріального і духовного характеру, які є здобутками людської культури і належать людині. Запропонований культуро-антропологічний вимір дозволив обґрунтувати доцільність визнання антроподицеї в якості парадигми сучасного кримінального права.

Набула подальшого розвитку ідея періодизації генезису кримінального права з виділенням трьох якісно відмінних періодів премомодерну, модерну та постмодерну, кожний з яких виокремлюються особливою роллю людини, яку вона відіграє в культурі загалом і кримінальному праві зокрема. 

У статті надається відмінне від догматичного сприйняття розуміння соціальної справедливості як мети застосування кримінального права, яке в умовах  домінування принципу верховенства права є більш складним явищем, ніж у традиційному розумінні відповідності між кримінальним правопорушенням і покаранням.

Запропонований в роботі підхід дозволяє отримати кримінальне право нового зразка, в якому людина, незалежно від характеру участі у кримінально-правових відносинах, забезпечена низкою прав та правових можливостей щодо захисту власних, або таких, що нею представляються, інтересів.  Крім того, такий підхід створює підстави для подальшого дослідження менш глобальних, але від того не менш актуальних проблем кримінального права, зокрема, забезпечення об’єктивної криміналізації, формування узгодженої системи кримінально-правових заходів як правового наслідку вчинення суспільно небезпечного діяння, співвідношення заходів впливу щодо фізичних та юридичних осіб тощо.