Суб’єкт запобігання дорожньо-транспортним правопорушенням: поняття, ознаки, класифікація, практичне значення
DOI:
https://doi.org/10.21564/2311-9640.2023.20.292342Ключові слова:
суб’єкт запобіжної діяльності, дорожній рух, ознаки суб’єкта, класифікація суб’єктів, сфера безпеки дорожнього рухуАнотація
Стаття присвячена розгляду низки фундаментальних питань стосовно суб’єкта запобігання автотранспортним правопорушенням, його головних ознак, класифікацій, системи суб’єктів. Стверджується, що суть запобігання злочинним проявам полягає в усуненні або обмеженні їх детермінант – причин й умов. Дослідженням підтверджений висновок, що рушійною силою, домінуючою причиною є людський фактор, тобто свідомість, воля, емоції, інтереси порушників, що потребує діяльності, заходів, засобів, які у комплексі здатні реально вплинути на дорожнє свавілля. У зв’язку із цим надається визначення суб’єкта саме запобігання аварійності, головною ознакою (серед інших) якого є здатність і спроможність за своїм відповідним ресурсним потенціалом усунути чи обмежити криміногенну дію «уразливих» ланок детермінаційного ланцюгу цих правопорушень. Вноситься пропозиція створення нової або активувати існуючі структури. Подібні органи створені у багатьох країнах світу, які на шляху професіоналізації й спеціалізації суб’єктів досягли помітних позитивних результатів, рухаючись у напрямі Vision Zero.
Здійснено класифікацію суб’єктів за критерієм функціонального призначення їх основної діяльності. За цим критерієм виділено 4 групи суб’єктів: суб’єкти, для яких запобіжна діяльність у кримінологічному розумінні є: основною, однією із основних, функцією в межах інших видів діяльності, неформальним громадським обов’язком. Виявилося, що першої групи суб’єктів запобігання виключно запобіжною діяльністю на постійній чи довготривалій основі в Україні немає.
Зроблено низку пропозицій відносно створення суб’єктів першої групи, висловлені критичні зауваження щодо ствердження, що в країні існує система запобігання злочинності і такому її прояву як автодорожні правопорушення з тяжкими наслідками. Такої системи в Україні не побудовано.
Посилання
Голіна В. В. Запобігання злочинності (теорія і практика): навч. посібн. Харків: Нац. юрид. акад. України, 2011. 120 c.
Голіна В. В. Комплексний підхід до розробки культурологічного напряму запобігання автотранспортним правопорушенням: поняття, ознаки, змістовна характеристика, значення. Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 45. Харків: Право, 2023. С. 58-67.
Голіна В. В., Шрамко С. С. Концептуальні основи культурологічного напряму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні. Питання боротьби зі злочинністю. Вип. 42. Харків: Право, 2021. С. 113-121.
Державна програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Офіційний вісник України. 2021. 04 січня. № 1. Ст. 49.
Додаток 2 до Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року. Офіційний вісник України. 2021. 04 січня. № 1. Ст. 49.
Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: У 3 кн. Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. Київ: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. 424 с.
Зменшення можливостей вчинення злочинів: стратегічний підхід: монографія / за заг. ред. В. В. Голіни. Харків: Право, 2020. 287 c.
Колодяжний М. Г. Стратегія зменшення можливостей учинення злочинів: зарубіжні реалії, перспективи запровадження в Україні: монографія. Харків: Право, 2018. 228 с.
Колодяжний М. Г. Стратегія Vision Zero: уроки для України: монографія. Харків: Право, 2022. 300 с.
Литвинов О. М. Суб’єкт запобіжної діяльності. Велика українська кримінологічна енциклопедія: у 2 т. Т. 2: М-Я. Харків: Факт, 2021. 870 с.
Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII. Відомості Верховної Ради України. 2015. № 40-41. Ст. 379.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Вісник асоціації кримінального права України
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.