Реалізація “права на надію” для довічно засуджених в Україні: аналіз судової практики

Анотація

У статті проаналізовано судову практику за 2022-2023 рр. щодо перегляду покарання довічно засуджених в Україні з метою забезпечити їхнє “право на надію”.

Проаналізовано становлення сучасного міжнародного стандарту щодо “права на надію”, який вимагає забезпечити реальну перспективу звільнення довічно засудженого через перегляд призначеного покарання. У статті наведені основні правові позиції ЄСПЛ щодо цього виду покарання, зокрема у справі Petukhov v. Ukraine. Вказане рішення призвело до змін у кримінальному законі щодо ст. 81 та 82 КК України.

Визначено основні критерії забезпечення “права на надію” - прозорість, передбачуваність, ефективність перегляду довічного ув’язнення. Ефективність оцінено крізь призму судової практики. Виділено основні підходи до розгляду справ, пов’язаних із скороченням довічного позбавлення волі до та після набрання чинності змінами до КК України. Проаналізовано рішення щодо умовно-дострокового звільнення від довічного позбавлення волі та його заміни більш м’яким покаранням. Виявлено, що майже 40% клопотань про заміну довічного позбавлення волі задоволені, довічне ув’язнення засуджених у відповідних справах замінене на строкове позбавлення волі від 15 до 20 років.

Констатовано, що довічне позбавлення волі в Україні може бути скороченим. З огляду на двоступеневий механізм звільнення від довічного ув’язнення, таке скорочення свідчить про ефективність перегляду цього покарання в майбутньому, але не для тих довічно засуджених, які вже відбули понад 25 років позбавлення волі.