Колонізація кримінального права: до нової архітектури кримінального кодексу

Анотація

Перехід від колоніального кримінального права до нової правової моделі є критично важливим процесом для суспільств у транзиціі.  Він вимагає ретельного вивчення існуючої правової бази, прихильності до реформ та інклюзивного діалогу між зацікавленими сторонами для забезпечення того, щоб нові закони слугували інтересам правосуддя та відображали цінності суспільства, яким вони керують. Проте існує й інша модель, пов’язана із колонізацією на кшталт глобальності. У цьому дослідженні розглядається нагальна необхідність деконструкції та реформування кримінально-правових рамок у глобалізованому світі, де національні правові системи стикаються з труднощами у вирішенні таких транскордонних злочинів, як кіберзлочинність, тероризм та торгівля людьми. Традиційні національні правові рамки, підкріплені суверенітетом держави, часто вступають у конфлікт із міжнародними мандатами, що призводить до відмінностей у тому, як злочини визначаються і переслідуються у різних юрисдикціях. Така вибірковість у застосуванні закону підриває довіру до верховенства права і виявляє обмеженість національного суверенітету у врегулюванні транснаціональних злочинів. Зі зростанням глобалізації світ стикається з дедалі більшими соціальними та культурними розмежуваннями, зокрема через воєнні конфлікти, що демонструють недоліки традиційних правових рамок у реагуванні на сучасні кримінальні виклики. Ця мінлива динаміка вимагає термінового перегляду механізмів кримінальної відповідальності, оскільки національні кримінально-правові системи часто виявляються недостатніми в умовах глобалізованого світу, де зростає кількість транскордонних злочинів і транснаціональних правопорушень. Історично національне кримінальне право, орієнтоване на суверенітет держави та національні інтереси, все частіше вступає в конфлікт із міжнародними мандатами та глобальними правовими нормами. Це призводить до вибірковості в правосудді, що породжує розбіжності у визначенні та переслідуванні злочинів у різних юрисдикціях.

Для вирішення цих проблем дослідження пропонує "архітектоніку кримінального регулювання" — багаторівневу структуру, яка інтегрує національні, регіональні та міжнародні правові системи. Цей підхід спрямований на створення універсальної платформи для кримінального права, що захищає права людини, сприяє справедливості та забезпечує послідовне застосування правових принципів у різних країнах. Захист прав людини, особливо в зонах конфліктів, є центральним елементом цієї перебудови, акцентуючи увагу на запобіганні зловживанням владою та забезпеченні відповідальності там, де місцева влада зазнає невдач.

У контексті транснаціонального кримінального права дослідження наголошує на важливості інтеграції міжнародних правових норм, таких як ті, що закріплені в Європейській конвенції з прав людини (ЄКПЛ), у архітектоніку кримінального регулювання. ЄКПЛ забезпечує основоположну правову основу для захисту прав людини серед держав-членів, гарантуючи, що будь-які реформи кримінального права будуть спрямовані на захист гідності та справедливості. Архітектонічний підхід розвиває ці принципи, пропонуючи створення єдиної правової платформи, яка гармонізує національне та міжнародне законодавство, дозволяючи ефективно переслідувати транскордонні злочини, забезпечуючи при цьому захист прав людини. Це гарантує, що держави дотримуються єдиних стандартів правосуддя, навіть в умовах глобальних викликів кримінального характеру. Інтеграція захисту ЄКПЛ у транснаціональне кримінальне право зміцнює правові механізми, необхідні для боротьби з міжнародними злочинами, при цьому захищаючи фундаментальні права людини. Запропонована архітектоніка кримінального регулювання слугує основою для подолання розривів між національними правовими системами та глобальним кримінальним правосуддям, забезпечуючи здатність кримінального права вирішувати проблеми взаємопов'язаного, складного та дедалі більш фрагментованого світу.

Ключові слова: Кримінальне право, Архітектоніка, Транснаціональне право, Права людини, Європейська конвенція з прав людини.