Таксономія кримінально-правових заходів у проєкті Кримінального кодексу України: реляційний вимір

Анотація

У статті, на підставі застосованого таксономічного підходу до систематизації та класифікації  штучних (створених людьми) правових реалій у формі реляційної моделі соціально-правових заходів, які предикатно укладаються  у загальну систему, функціонально орієнтовану на здійснення правового впливу на особу, яка вчинила делікт або допустила поведінку, пов’язану з деліктом, здійснено аналіз її реляційного аспекту. Зроблено висновок, що безпосередньо реляційний аспект таксономії орієнтований на обґрунтування належного термінологічного забезпечення, визначення загальних змістовних ознак та якісних властивостей, притаманних заходам правового впливу незалежно від їх галузевої належності. В статті виділено ознаки предикати соціально-правового впливу в праві, якими виступають правові заходи, серед яких виділяються наступні: 1) заходи мають самостійне соціально-правове призначення, що полягає в регулюванні поведінки учасників суспільних відносин, якій притаманні ознаки делікту; 2) заходи формуються шляхом поєднання загальних способів (заохочення та примус) та конкретного прийому необхідного і достатнього  впливу на особу, яка вчинила делікт; 3) правові заходи мають за мету здійснення такого регулятивного впливу, який приносить окремим суспільним відносинам (мікрорівень) та суспільству і його інституціям (макрорівень) позитивний, конкретно- та загальнокорисний результат. В публікації заперечується доцільність обраного членами Робочої групи по формуванню  проєкту кримінального закону України підходу, який передбачає використовування категорії «засіб» як субстрату всіх правових наслідків вчинення кримінально-протиправного діяння. Для обґрунтування наукового погляду  використовуються аргументи, що виведені з міжнародно-правових, історичних, етимологічних міркувань, наявних системно-функціональних та міждисциплінарних зав’язків у сучасному праві.