Особливості покарання за умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи

Анотація

Стаття присвячена визначенню особливостей покарання за умисне знищення або пошкодження майна, що належить захиснику чи представнику особи або їх близьким родичам, у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги.

Вказано на залежність ефективності протидії злочинності та можливостей впливу кримінально-правових санкцій. Констатовано недопустимість посилання лише на встановлений в нормах Кримінального кодексу України вичерпний перелік видів кримінальних правопорушень та покарань, що призначаються за їх вчинення. Доводиться необхідність застосування науково обґрунтованих, взаємозумовлених, таких, що відповідають тяжкості кримінального правопорушення й особі винного, кримінально-правових санкцій. Порівняння санкцій ст. 399 Кримінального кодексу України та санкцій суміжних норм, диспозиції яких містять конкретизуючі ознаки, що підвищують ступінь суспільної небезпеки передбачених ними кримінальних правопорушень, свідчить про те, що санкції між собою не уніфіковані, що є порушенням розроблених вимог щодо їх побудови.

Акцентовано увагу на відсутності обґрунтування принципів окреслення санкцій і вибору покарань, які їх наповнюють. З метою дотримання єдності законодавчої техніки під час конструювання кримінально-правових санкцій та їх уніфікації, запропоновано ряд змін щодо удосконалення аналізованих санкцій шляхом зміни таких видів покарань, як штрафу, пробаційного нагляду, обмеження та позбавлення волі.

Враховуючи необхідність і доцільність дотримання принципу справедливості під час призначення покарання за вчинення діяння, передбаченого ст. 399 Кримінального кодексу України, доведена нагальна потреба внесення змін і доповнень до санкцій зазначеного кримінального правопорушення.