Комплексний та системний підходи у кримінології: сегменти методологічного й праксеологічного перетину

Анотація

У статті з урахуванням результатів емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання здійснена спроба співвіднести між собою комплексний та системний підходи у галузі кримінології. Наголошено, що в основі цих підходів перебуває розгляд певної наукової проблеми на засадах комплексності та системності, відповідно. Виділено три найбільш поширених позиції щодо співвідношення між собою комплексного та системного підходів. Наведено авторські судження щодо недоречності їх ототожнення, змішування або розгляду комплексного підходу базовим стосовно системного підходу. Критикується думка про те, що комплексний підхід має більш давні історичні корені порівняно із системним підходом. Положення щодо тісної взаємодії комплексного та системного підходів, а так само первинності першого щодо другого ґрунтується також на поглибленні тлумачення пар таких термінів, як комплекс–система, комплексність–системність, комплексний підхід–системниий підхід. Порівняння комплексного та системного підходів у кримінології здійснено також з урахуванням істотних ознак комплексу (окремого рівня кримінологічної системи) та всієї цієї системи. Таке порівняння ураховує внутрішньосистемне вираження комплексності. При цьому воно може здійснюватись й за допомогою зовнішньосистемних проявів комплексності. Методологічний зріз представленої проблеми застосовано у праксеологічній площині щодо системного та комплексного характеру практики запобігання кримінальним правопорушенням. У висновках указано на методологічну компліментарність комплексного та системного підходів, виокремлено значення здійснення подібного співставлення для кримінологічної теорії та практики, вказано на вектор подальших актуальних наукових розвідок щодо поглиблення кримінологічного знання про проблему комплексності та комплексного підходу.