Проблемні питання кваліфікації екоциду

Автор(и)

  • Марина Євгенівна Григор’єва Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Україна

DOI:

https://doi.org/10.21564/2311-9640.2025.24.344364

Ключові слова:

екоцид, довкілля, екологічна катастрофа, кримінальні правопорушення проти миру та безпеки людства

Анотація

У статті досліджуються проблемні питання, що виникають при кваліфікації злочину екоцид. З’ясовано, що безпосереднім об’єктом екоциду згідно з КК України є екологічна безпека людства, безпека природнього середовища. Доведено, що додаткові факультативні об’єкти екоциду є безпека населення, його культурні цінності тощо. Встановлено, що предметом цього злочину є рослинний, тваринний світ, атмосфера, водні ресурси, земля, надра, інші компоненти екосистеми і космічний простір. Досліджено об’єктивну сторону екоциду в чинному КК, проаналізовано ті форми діяння, які закріпив законодавець, а саме: масове знищення рослинного або тваринного світу; отруєння атмосфери або водних ресурсів; вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. Акцентовано увагу, що склад злочину екоцид у перших двох його формах сформульований як матеріальний, і відповідно злочин є закінченим з моменту настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді спричинення екологічної катастрофи, різновидами якої є масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів; склад злочину у третій формі сформульований як усічений склад злочину і є закінченим з моменту вчинення будь-яких дій, якими створюється загроза спричинення екологічної катастрофи і його слід кваліфікувати як закінчений злочин з моменту, коли масове знищення рослинного чи тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів фактично відбулися, або з моменту вчинення будь-яких інших дій, безпосередньо спрямованих на заподіяння шкоди об’єкту злочину. Проаналізовано доцільність  введення в чинний КК нового поняття воєнного екоциду, запропоновано створити кваліфікований склад злочину екоцид з обтяжуючою обставиною – в умовах воєнного стану.

Біографія автора

Марина Євгенівна Григор’єва, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

кандидат юридичних наук, доцент, старший викладач кафедри кримінального права

Посилання

Базов О.В. Правові і інституційні засади захисту довкілля в діяльності органів міжнародного кримінального правосуддя. Вісник Національної академії правових наук України. 2023. Т. 30. №2. С. 88-107.

Киричко В. М. Про особливості кримінального права, обумовлені воєнним станом, та їх відображення в Кримінальному кодексі України. Кримінально-правові відповіді на виклики воєнного стану в Україні : матеріали Міжнар. наук. конф., м. Харків, 5 трав. 2022 р. Харків, 2022. С. 35–41.

Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. 2-ге вид. переробл. та допов. X.: Одіссей, 2004. 1120 с.

Куцевич М. Розмежування екоциду із злочинами проти екологічної безпеки, передбаченими розділом VIII Особливої частини КК України. Підприємництво, господарство і право. 2008. № 9. С. 127-136.

Рибачек В.К. Міжнародно-правова регламентація злочину екоциду. Часопис цивілістики. 2022. Випуск 45. С. 82-87.

Чечерський В.І. Екоцид: проблемні питання визначення та кваліфікації. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2025. Серія: право. Випуск 89: частина 2. С. 321-328.

Яворська В.Г. Проблеми визначення та вдосконалення поняття злочину екоцид в кримінальному праві. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. №8. С. 396-398.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-20

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ОСОБЛИВОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА