Форми реалізації кримінальної відповідальності

Анотація

Стаття присвячена дослідженню потреби модернізації Кримінального кодексу (КК) України, спираючись на теоретичні засади механізму кримінально-правового регулювання (МКПР), розроблені провідними українськими вченими. Основна увага зосереджена на аналізі кримінальної відповідальності як ключового елементу МКПР та її форм реалізації. У статті визначається форма реалізації кримінальної відповідальності як регламентований процес перетворення норми кримінального права на реальну поведінку суб’єктів, що включає засудження та визначення обмежень (чи їх відсутність), зафіксовані в обвинувальному вироку суду.

У роботі критично оцінюються та класифікуються існуючі в доктрині та практиці форми реалізації кримінальної відповідальності, пропонуючи поділ на: 1) форму, не пов’язану з призначенням покарання (без судимості, наприклад, засудження без призначення покарання); 2) форму, пов’язану з призначенням покарання, яка, своєю чергою, поділяється на: а) призначення покарання, але без його реального відбування (наприклад, звільнення з випробуванням); б) з реальним відбуванням призначеного покарання.

Аргументується, що примусові заходи медичного характеру (ПЗМХ) та притягнення особи до кримінальної відповідальності (процесуальний етап) не можуть вважатися формами реалізації кримінальної відповідальності. ПЗМХ, зазначається, є засобами безпеки з виключно медичною метою, відмінними від покарання за підставами, змістом та наслідками (відсутність судимості). У статті підкреслюється, що головною формою реалізації кримінальної відповідальності є покарання, яке безпосередньо випливає із санкцій норм кримінального права.