Зловживання владою, службовим становищем або повноваженнями

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз зловживання владою, службовим становищем або повноваженнями крізь призму загальної теорії права та кримінального права України. Обґрунтовується, що у теорії права зловживання правом розглядається як самостійне соціально-правове явище, яке виникає в процесі реалізації суб’єктивних прав і юридичних обов’язків за умов формальної правомірності поведінки, але всупереч соціальному призначенню права, принципам справедливості та добросовісності. Наголошується, що таке розуміння зловживання не зводиться до правопорушення і має онтологічний, ціннісний характер.

Водночас у кримінальному праві зловживання владою або повноваженнями розглядається виключно як кримінально каране діяння, що характеризується чітко визначеними ознаками складу кримінального правопорушення та підпорядковується принципу законності. У статті розкрито відмінності між загальнотеоретичним і кримінально-правовим підходами до зловживання правом, обґрунтовано їх співвідношення як загального і спеціального.

Основну увагу зосереджено на детальному кримінально-правовому аналізі складів кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 364¹ та 365² Кримінального кодексу України. Розкрито особливості об’єктивних і суб’єктивних ознак відповідних складів, зміст категорій «істотна шкода», «тяжкі наслідки», «неправомірна вигода». Проведено відмежування зазначених кримінальних правопорушень від суміжних складів та окреслено проблемні питання їх кваліфікації з урахуванням судової практики.