Система кримінальних правопорушень, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством в умовах збройного конфлікту (воєнного стану)

Анотація

У статті проводиться аналіз системи кримінальних правопорушень, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством в умовах збройного конфлікту (воєнного стану). Зазначається, що єдиного підходу щодо визначення «гендерно зумовленого насильства» не існує як у міжнародному, так і національному законодавстві. Запропоновано авторське визначення гендерно зумовленого насильства в умовах збройного конфлікту (воєнного стану).

Здійснено аналіз міжнародних документів, які розкривають форми (види) діянь, які відносяться до гендерно замовленого насильства взагалі, та гендерно зумовленого насильства в умовах збройного конфлікту та визначено перелік, які криміналізовано у Закон України про кримінальну відповідальність.

Автором виділено специфічні ознаки гендерно зумовленого насильство в умовах збройного конфлікту (воєнного стану): потерпілими від такого насильство є цивільне населення, військовослужбовці з обох сторін конфлікту та військовополонені; мають місце різні моделі та мета вчинення таких протиправних діянь, наприклад, «очищення» території від місцевих мешканців, отримання інформації, принизити та залякати цивільне населення, показати своє домінування, примусити до співпраці тощо; масштабність вчинення таких діянь; такі діяння є порушенням норм міжнародного права (міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини і міжнародного кримінального права).

Зроблено висновок, що в основу систему кримінальних правопорушень, пов’язаних із гендерно зумовленим насильством в умовах збройного конфлікту (воєнного стану), може бути покладено класифікацію залежно: від об’єкта посягання (7 видів за родовим об’єктом) та суб’єкта посягань (3 види – загальний; спеціальний; загальний та спеціальний); за об’єктивною стороною (2 види – суспільно небезпечне діяння (дії або бездіяльності) та суспільно небезпечної дії).