Політика використання ШІ та технологій з підтримкою ШІ

  1. Загальні положення

1.1. Ця Політика визначає правила використання штучного інтелекту (далі – ШІ) та технологій з підтримкою ШІ під час підготовки матеріалів для оприлюднення у Віснику Асоціації кримінального права України.

1.2. Метою цієї Політики є забезпечення:

  • прозорості у використанні ШІ під час підготовки рукописів;
  • дотримання принципів академічної доброчесності та публікаційної етики;
  • належної якості, достовірності та перевірюваності наукових публікацій;
  • дотримання вимог законодавства України у сфері авторського права, суміжних прав, захисту персональних даних та конфіденційної інформації.

1.3. Ця Політика застосовується до всіх авторів, співавторів та осіб, які беруть участь у підготовці матеріалів до подання у Вісник.

1.4. Використання ШІ не звільняє автора від обов’язку самостійно створити науковий твір, перевірити його зміст, забезпечити належне цитування джерел, точність фактів, правових положень, посилань, перекладів, таблиць, зображень та інших елементів рукопису. 

  1. Терміни та основні принципи

2.1. Для цілей цієї Політики під ШІ та технологіями з підтримкою ШІ розуміються програмні сервіси, моделі або інструменти, здатні автоматично генерувати, перетворювати, аналізувати, редагувати, перекладати, узагальнювати або в інший спосіб обробляти текст, зображення, дані, таблиці, аудіо- чи відеоматеріали.

2.2. Вісник виходить із таких основних принципів:

  • пріоритет особистої наукової та творчої діяльності автора;
  • обов’язковість розкриття інформації про використання ШІ у випадках, передбачених цією Політикою;
  • повна відповідальність автора за поданий матеріал;
  • неприпустимість використання ШІ для приховування порушень академічної доброчесності;
  • обов’язковість дотримання прав інтелектуальної власності третіх осіб.

2.3. ШІ може використовуватися лише як допоміжний інструмент. Визначення наукової проблеми, добір методології, юридична аргументація, тлумачення норм права, оцінка судової практики, формулювання висновків і відповідальність за зміст статті мають належати автору.

  1. Допустимі сфери використання ШІ

3.1. За умови обов’язкової подальшої перевірки та контролю з боку автора допустимим є використання ШІ для:

  • мовного та стилістичного редагування авторського тексту;
  • усунення граматичних, орфографічних, пунктуаційних і технічних помилок;
  • технічного перекладу назви статті, анотації, ключових слів або окремих фрагментів тексту;
  • попереднього форматування тексту, списків, таблиць, посилань;
  • створення варіантів заголовків, підзаголовків, ключових слів або стислого резюме на основі вже підготовленого автором матеріалу;
  • технічної допомоги в упорядкуванні структури рукопису;
  • пошуку можливих джерел, ключових слів, тематичних напрямів або релевантних категорій для подальшої самостійної перевірки автором;
  • транскрибування власних аудіозаписів, інтерв’ю чи нотаток автора, якщо таке використання не порушує закон, етичні вимоги та права третіх осіб.

3.2. Використання ШІ для перекладу, редагування чи узагальнення не повинно призводити до спотворення змісту, втрати юридичної точності, підміни авторської позиції або викривлення цитованих джерел.

3.3. Допустимість використання ШІ в кожному конкретному випадку оцінюється з урахуванням того, чи зберігається вирішальний інтелектуальний, творчий і науковий внесок автора.

  1. Недопустимі сфери використання ШІ

4.1. Недопустимим є використання ШІ для:

  • створення основного змісту статті замість автора;
  • формування наукової новизни, правових висновків, пропозицій щодо вдосконалення законодавства чи результатів дослідження без самостійної творчої та інтелектуальної роботи автора;
  • вигадування, фабрикації або фальсифікації фактів, статистики, судової практики, нормативних актів, правових позицій, архівних матеріалів, джерел або цитат;
  • автоматичного створення бібліографічних описів, посилань чи References без подальшої повної перевірки автором;
  • прихованого парафразування чужих текстів з метою маскування плагіату, самоплагіату або інших неналежних запозичень;
  • створення, редагування або модифікації зображень, таблиць, схем, діаграм чи інших матеріалів у спосіб, що вводить в оману щодо джерела їх походження або наукової достовірності;
  • використання ШІ для генерування рецензій, відгуків, редакційних пояснень чи іншої інформації, яку автор подає від власного імені як таку, що створена ним особисто;
  • завантаження до сервісів ШІ персональних даних, конфіденційної інформації, неопублікованих рукописів третіх осіб, матеріалів рецензування або інших захищених даних без належної правової підстави;
  • будь-якого використання ШІ, що порушує авторське право, суміжні права, право особливого роду (sui generis), договірні обмеження, умови використання сервісів або вимоги законодавства України.

4.2. Вісник не приймає матеріали, у яких ШІ фактично підміняє автора як дослідника або в яких людський науковий внесок є номінальним, недостатнім або не може бути достовірно встановлений.

  1. Розкриття інформації про використання ШІ

5.1. Автор зобов’язаний розкрити інформацію про використання ШІ у разі, якщо такі інструменти застосовувалися під час підготовки рукопису, його перекладу, редагування, структуризації, підготовки візуальних матеріалів, анотації, ключових слів або інших складових публікації.

5.2. Розкриття інформації має бути повним і добросовісним та містити щонайменше:

  • назву сервісу, програми або моделі ШІ;
  • мету використання;
  • частину рукопису або етап підготовки, на якому ШІ використовувався;
  • підтвердження того, що автор перевірив і відредагував отриманий результат;
  • підтвердження того, що відповідальність за зміст матеріалу повністю несе автор.

5.3. За вимогою редакції автор зобов’язаний надати додаткові пояснення щодо характеру, обсягу та способу використання ШІ.

5.4. Якщо ШІ використовувався лише для незначного технічного редагування без впливу на зміст дослідження, редакція може не вимагати окремої примітки у тексті статті, але автор повинен повідомити про це під час подання рукопису.

5.5. Якщо використання ШІ було істотним для підготовки будь-якої частини рукопису, автор повинен зазначити це у супровідній інформації до подання, а за потреби – у спеціальній примітці в рукописі.

5.6. Орієнтовне формулювання для розкриття інформації може бути таким:
«Під час підготовки цієї статті автор використовував [назва інструменту] виключно для [мовного редагування / технічного перекладу / структурування тексту / підготовки ключових слів]. Усі результати роботи інструменту були перевірені, відредаговані та остаточно схвалені автором. Автор несе повну відповідальність за зміст статті».

  1. Авторство, авторське право та права особливого роду (sui generis)

6.1. Автором твору є фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір, а оригінальність твору пов’язується з результатом власної інтелектуальної творчої діяльності автора.

6.2. З огляду на це ШІ, комп’ютерна програма, модель, сервіс або інший автоматизований інструмент не можуть бути зазначені як автор або співавтор публікації у Віснику. Такий інструмент також не може брати на себе відповідальність за зміст статті, заяву про оригінальність, дотримання етичних вимог або розкриття конфлікту інтересів.

6.3. Закон України «Про авторське право і суміжні права» окремо передбачає право особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою. При цьому на такі об’єкти не виникають особисті немайнові права, а саме право особливого роду (sui generis) регулюється спеціальними положеннями статті 33 зазначеного Закону.

6.4. Якщо автор використовує у рукописі текстові, графічні, ілюстративні, табличні чи інші результати, згенеровані комп’ютерною програмою, він зобов’язаний самостійно перевірити:

  • чи є такі результати оригінальним авторським твором або неоригінальним об’єктом, згенерованим комп’ютерною програмою;
  • чи не порушує їх використання права третіх осіб;
  • чи дотримано вимог щодо авторського права, суміжних прав і права особливого роду (sui generis);
  • чи не містять такі результати неправомірних запозичень, охоронюваних елементів чужих творів або інших об’єктів, використаних без належної правової підстави.

6.5. Закон прямо передбачає, що право особливого роду на неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, діє лише за умови дотримання прав суб’єктів авторського права і суміжних прав на твори чи інші об’єкти, використані в процесі такого генерування.

6.6. Включення до статті результатів, згенерованих ШІ, не зменшує і не усуває відповідальності автора. Автор, який подає рукопис до Вісника, підтверджує, що має належні права на використання всіх включених до статті матеріалів або законну підставу для такого використання.

  1. Обов’язки автора щодо перевірки результатів використання ШІ

7.1. Автор зобов’язаний особисто перевірити всі результати, отримані з використанням ШІ, зокрема:

  • коректність фактів;
  • точність цитат;
  • правильність посилань на норми права, судові рішення та наукові джерела;
  • відповідність перекладу оригінальному змісту;
  • відсутність вигаданих бібліографічних джерел, DOI, URL, номерів справ, дат, статистичних показників та інших реквізитів;
  • юридичну точність термінології.

7.2. Автор несе повну відповідальність за будь-які помилки, перекручення, вигадані посилання, неточності або порушення прав інтелектуальної власності, навіть якщо вони виникли внаслідок використання ШІ.

7.3. Подання матеріалу до Вісника означає підтвердження автором того, що жоден інструмент ШІ не був використаний для приховування плагіату, фальсифікації результатів дослідження або введення редакції в оману.

  1. Перевірка редакцією та наслідки порушення цієї Політики

8.1. Редакція має право:

  • запитувати в автора уточнення щодо використання ШІ;
  • вимагати виправлення або додаткового розкриття інформації;
  • повернути рукопис на доопрацювання;
  • відмовити у прийнятті матеріалу до розгляду або в його оприлюдненні;
  • ініціювати перевірку матеріалу на предмет порушення академічної доброчесності та публікаційної етики;
  • у разі виявлення порушень після оприлюднення — застосувати заходи, передбачені редакційною політикою, включно з виправленням, редакційним повідомленням або ініціюванням процедури відкликання статті.

8.2. Порушенням цієї Політики, зокрема, вважається:

  • нерозкриття істотного використання ШІ;
  • подання матеріалу, істотні частини якого створені ШІ без належного творчого опрацювання автором;
  • подання вигаданих або неперевірених даних, джерел чи цитат, згенерованих ШІ;
  • використання матеріалів, отриманих за допомогою ШІ, з порушенням прав інтелектуальної власності або вимог конфіденційності.

8.3. Якщо порушення цієї Політики одночасно становить порушення академічної доброчесності або публікаційної етики, редакція застосовує також положення відповідних окремих розділів сайту.

  1. Прикінцеві положення

9.1. Ця Політика підлягає застосуванню разом із розділами сайту щодо вимог до оформлення та подання публікацій, процедури рецензування, публікаційної етики, порядку розгляду скарг та порядку відкликання опублікованих статей.

9.2. У разі змін законодавства України, рекомендацій міжнародних організацій у сфері публікаційної етики або редакційної практики редакція Вісник має право оновлювати цю Політику.

9.3. У всіх випадках, не врегульованих цією Політикою, автор зобов’язаний виходити з принципів добросовісності, прозорості, законності, поваги до прав інтелектуальної власності та особистої відповідальності за науковий результат.